У Києві майорять і прапори бандерівців. Захід опускає очі, Росії це на руку.

Багато журналістів, котрі приїдуть до Києва, бачать ці прапори вперше у житті. Дев'ять років тому, під час помаранчової революції, їх було всього декілька. Тепер вони заповнили вулиці українських міст. "Бандерівці" складають одну з трьох головних частин опозиції, а Захід не знає, що з цим робити.

Це була трохи дивна зустріч. Шеф німецької дипломатії Ґвідо Вестервелле пізно ввечері в середу, як перший високий представник Заходу, зустрівся з вождями української революції, спрямованої проти влади Миколи Азарова і президента Віктора Януковича.

Замість звичного "революційного тріумвірату" там було тільки два опозиційні лідери: Арсеній Яценюк з "Батьківщини" та Віталій Кличко, шеф партії "Удар". Замість Олега Тягнибока за стіл з Вестервелле сів брат Кличка Володимир.

"Вестервелле просто відмовився зустрічатися з Тягнибоком", - такою була інформація з дипломатичного джерела. Згідно неї, німецький міністр закордонних справ постарався зробити все, щоб не з'явитись в жодному кадрі з лідером націоналістичної партії "Свобода" .

Спадкоємці націоналістичних традицій

Причиною є репутація  партії "Свобода" як ультранаціоналістичної, антисемітської і екстремно правої групи, котра безпосередньо нав'язана на традиції Української Повстанської Армії (УПА). В Чеській республіці її членів називають подекуди зневажливо "бандерівцями", згідно прізвища лідера УПА, Степана Бандери.

Під час другої світової війни УПА боролась за незалежність України, після поразки Гітлера старалась витягнути країну з-під впливу Радянського Союзу. Її спротив закінчився аж в 1959му році, коли в німецькому екзилі Бандера був вбитий радянським таємним агентом.

Радянська пропаганда описувала Бандеру, як прямого союзника нацистів, що згідно з ідеями партії не було правдою, але за десятки років радянського панства на Україні це вжилось. Бандерівцям також нашкодило брутальні методи війни з поляками і "Совітами" та вбивства цивілістів.

З іншої сторони мова йшла про вельми самовідданих патріотів, котрі не переставали воювати за вільну і незалежну державу  і в здавалось, безвихідній реальності наприкінці другої світової війни.

З антисемитів стали виключно націоналістами

Сама партія Свобода, котра виникла на Заході України вже в дев'яностих роках, була справді довгі роки екстремально радикальною. Проте, з приходом нового керівництва на чолі з Олегом Тягнибоком вона відмовилась від найспірніших гасел.

"Партія відійшла від програмного антисемітизму і расизму і прямує до історичної справделивості (реабілітації УПА, визнання факту голодомору 30их років, як геноциду), заборони комуністичної ідеології, президентську систему, антиросійські гасла, питання охорони прав українців в народно-культурній сфері", відзначив у своїй розмові Мартін Лариш з чеської Асоціації з міжнародних питань.

Люди з партії "Свобода", дуже популярні на проєвропейськи орієнтованому Заході України, є найбойовнішою і найактивнішою складом демонстрації на площі Незалежності і Хрещатиком. Їхні прибічники творять основу "твердого ядра" демонструючих, котрі проводять ночі в наметах і практично не покидають площу.

"Усіх вас закриємо!"

Сам Тягнибок є дуже харизматичний оратор, і в багатьох речах перевершує попередню королеву трибун Юлію Тимошенко. Проблемою є радикальність Тягнибока, котру він не полишає ані в хвилини, коли є потрібне протилежне.

Коли у вівторок опозиція спробувала перетягнути на свою сторону частину депутатів, для того, щоб скинути кабінет Миколи Азаров, Тягнибок виголосив промову, котра збентежила і відрадила потенційних перебіжчиків. "Ви всі, хто тут сидить, маєте сидіти за ґратами, і ви туди підете! Нікуди не сховаєтесь, нікуди від нас не втечете!" Це, звичайно, не ті слова, якими частину провладних депутатів можна було переконати до співпраці.

Тягнибок і його партія також найбільше говорять про те, що протести на київських вулицях мусять перерости у революцію. Проте це і є те, що Захід, котрий закликає до спокійного вирішення кризи в Україні не може і не хоче підтримувати.

Чорно-червоні стяги на площі Незалежності є для Заходу проблемою. Для української влади і Росії являють собою бажану можливість зобразити українську революцію в поганому світлі. Проте фактом є те, що без Заходу України і партії "Свобода" проєвропейські демонстрації українців вже би давно перестали бути такими інтенсивними.

Схожі публікації (1):

Mladá fronta DNES (Czech Republic, Czech) V Kyjevě vlají i vlajky banderovců. Západ klopí oči, Rusku se to hodí
06.12.2013 16:36:00